Роздуми про вічне….
(Звертаюся до здорової і мислячої реалістично твоєї частинки Душі………)
Всі ми народжуємося Самі і помирати прийдеться Самому і Самостійно зустріти свій страх смерті! Інакше ніяк!
І ЦЕ ПРАВДА!
Всі ми самотні в цьому житті і самотні в виборі свого шляху і свого кроку
І це СТРАХ І Риск.
Всі ми без виключення самотні мандрівники по життю
І ЦЕ ПРАВДА!
І НІХТО за нас не пройде наш шлях і нашу дистанцію!
Ось тільки біда в тому, що часто НЕ МИ, обираємо і шлях і дистанцію.
Вічне, сліпе , перелякане дитя в нас, намагається вчепитися за що завгодно і за кого завгодно.Як колись за мамину спідницю. А ми, просто відсутні ,займаємося казна чим, або взагалі не Усвідомлюємо СВОЄЇ участі і СВОЄЇ ролі в СВОЄМУ ж житті!
Часто ми живемо не Своє життя, а життя своїх страхів, комплексів і нав’язаних нам установок та переконань з самого дитинства і впродовж послідуючого життя, як нашими батьками, так і знайомими , друзями, суспільством, ситуаціями, політиками, іншими людьми НЕ УСВІДОМЛЮЮЧИ цього!
А точніше, МИ НЕ ЖИВЕМО СВОЄ ЖИТТЯ! А лише Іллюзії, що Щось, або Хтось, зробить за нас, забезпечить комфорт, захистить від холоду і голоду, дозволить полінуватися, уникнути власних рішень і власних дій ,а також і помилок і відповідальності. Розрадить, завірить в підтримці і турботі. Зніме напруженння самотності словом чи поступком. ЗА НАС , Потурбується, Полюбить, Захистить, Вкаже шлях, Зробить вибір,Прийме рішення , Візьме Відповідальність, Обслужить
з приводу Мислення, Волі, Віри і прийняття Рішень…. …. А ми.?..
А ми продовжимо бути присутніми в цьому житті і одночасно
ЗОВСІМ ВІДСУТНІМИ у Власному житті! Охоче перекладаючи відповідальність на що завгодно і кого завгодно!…Ми залишаємося лише не усвідомлено сліпо-слухняними виконавцями чужої Волі!
Так легше всього!
Іменно так і відбувається в дитинстві!!
Але дитинство має тенденцію закінчуватися………..
А іллюзії і інфантильні надії мають тенденцію продовжуватися!
І ЖИТТЯ ЖОРСТКО починає будити нас від летаргічно-інфантильного сну іллюзій і примарних надій!! І чим глибше ми занурюємся в “сон і марення ” оточуючого нас світу, тим жорсткіше самими різними методами нас будить Реальність нашого Буття!
І наше Я, ставить перед нами питання
Хто Я?
Для Чого Я?
Ради Чого Я?
Куди Я іду?
Чи правильно Я живу?
ЩО ДАЄМО ми Цьому світові своєю присутністю тут?
В Чому Сенс нашого перебування в цьому житті?
І саме ОСНОВНЕ!
Нам чітко дають зрозуміти, що ніхто нам нічого не винен!
Лише ми самі маємо обов’язок(якщо усвідомлюємо) перед Собою (СВОЇМ життям) і Тою Сутністю що дала нам життя.
ХТО, якщо не ТИ?
І КОЛИ, Якщо не сьогодні?
За один день неможливо змінити життя, але за одну ніч МОЖНА ЗМІНИТИ Думки, Напрямок, Вектор ,Ставлення… ВИБІР!
І від цього зміниться твоє життя
Однак щоб це Зрозуміти, ПОТРІБНО “ПРОСНУТИСЯ”!
На жаль для того щоб “виспатися”, а тим більше ” ПРОСНУТИСЯ ” декому не вистачає багатьох десятиліть, а декому і всього життя!
Так хто ж нам що винен?
——————————————————————————————————————————————Печальна тонкість
Для того щоб ЗРОЗУМІТИ ЩО “СПИШ”, і проснутися, потрібна СВОЯ Голова.
Але дуже і дуже багатьом лише здається, що вона в них Своя!
Так ЩО ДАЛЬШЕ…?
